Search results for 9

Emotional advertising post for those of my friends feysbuchnyh, living in Rovaniemi.

I rarely praise someone. But sometimes it happens - this example, as of now.

First, a few words about sad. Life is all: someone caressing, and someone sends test, and one after another. Not long after Helen's death her mother was in a difficult situation: itself, with a special baby, out of work, without savings. All, that could make, to make a living - a periodic request of relatives and friends to bake cakes and dumplings mold. Over time, developed his culinary style - original and tasty home-style. And there, where something delicious - I was there.

Now - the good. You know, have a saying: "Give the poor fish - and you feed him for a day. Give him a fishing rod and teach to fish - and you feed him for a lifetime ". Recently good fairies Helen gave bait - helped upgrade kitchen appliances: oven, fridge, mixer, blender. This opened up new prospects Helen and desire to work more. At that time I was lucky enough to book Elena some of its products and I felt a remarkable difference between the store and the one semi goodies, which prepares Elena. My 110 kilograms of flesh is important and undeniable proof, what I like to eat, so in matters of "chryevouhodiya" I believe you can. But food stylist me fucking, so ask for pictures "concepts and prastit".

The very first I was lucky enough to try pancakes with cheese.

Olenkyni pancakes - almost variant restaurant. After downing cheese until creamy state, texture and taste is reminiscent of sweet and delicate mascarpone. How long these pancakes do not stay in child or plates, no adults. In addition, the dough is as usual, and chocolate.

Yet most of all I wanted to try the chocolate dumplings with cherries. My mother-in honors a conventional dumplings with cherries. But she had never makes. So if in-law take not just dumplings, and chocolate - such a deflection-law has a chance to enroll in the months ahead.

It is my personal belief, This is a brand masterpiece Lenka. Dumplings are full of flavor chokolyadovyy, insidious cherries without pits, not sour nor lusciously - just such, they should be. And taste with sour cream, and ice cream, and cream. Let mother-forgive me: with the first delivery dumplings she was not perepalo, ordering new.

At this point, I congratulate those, who scornfully looked at these desserts and waited, when it will focus on the real, adult meal. Meet: serious, self-sufficient, full, I would say mature dumplings, not sweet prank.

Personally, I took dumplings with potatoes, with m'yaskom, potato / mushroom, cheese, potato / cheese. Elena makes them into a thin dough, so they go too fragile. But if you like thicker dough (but it still asks for contrast with carefully milled soft filling) - be sure to tell the Deer ahead. She will respect your wishes: and on the thickness of the dough, and size dumplings, and even with color. So, master experimenting with colors: dumplings are red, green, yellow, under testing other colors. They do not just decorate the plate, but also attracted the attention of pretty babies. Mom will appreciate, far easier to feed a child aged 5 to 75 color Varenichki years, than usual. To her, I taught at a plate of dumplings and lights did not ashamed of.

But what, that Elena does with exceptional affection - a cake. You know, there are some cakes, who bought the holidays - in the form of cars, cabin, books? Among them are just masterpieces of design and mastics “clay”, which attract attention with bright sculptures and unusual forms, but almost all are equally boring taste. so from: OLENKYNI cake - totally SUCH. Their more classic design, Although no decoration in the form bezeshok-truffle-makaruniv is complete.

• 

• 

• 

• 

• 

• 

• 

• 

And the taste - like a forgotten childhood ... Helen does not regret filling, can run around the entire market in search of "canonical" zhuschonky or sour cream. So Elena cake - a poetry of the soul.

In short, now my infrequent visits to a level not do without a cooler bag and check to Helen for a new batch of goodies. Pahinets, especially those, living near street. Gajdamatcka (Former St.. Strutynsky), luckier: they do not need to pass 150 km round trip, Zatar to quality yastvamy (Well I can not call them "semi"). Phone Helen (096) 457-95-73. Know: Your order will be welcome and thank you for it.

I monitoryv market, identity admit, it is not the cheapest in exactly this kind of products. But this is only because, it is not on the automated line, and hands, from quality and fresh products, carefully and accurately, a fairly clean, with the soul and conscience. And yet - it is simply delicious. Because Elena is not for the present business issues for the accumulation of income. It is a daily and constant work for her life and her daughter.

And one more. If you try a dish and you feel, something that can be improved - must inform Deer. Although its products and so worthy, Helen and still learning all the time, experimenting, and therefore would appreciate your feedback and suggestions.

A Pahinets will appreciate reposty.

- I advocate Petrenko, told, you also advocate. It's true?
- So.
- And say something in Lawyer?
- Oh, Mr. Smith and what's Advocate!

Dance well, if no one sees.
sings, if nobody hears.
Write a lawsuit so, it reads as if the court.

Soul Pope and famous lawyer appearing before the gates of paradise. Suddenly the gate flies crowd of angels, archangels, saints, cherubim, etc.. d. They fly toward lawyer, joyfully greet him, lift up and carry in paradise. The Pope no one pays attention, What he is upset. Saint Peter calls him:
- Do not zhurisya, beloved! Just dads here are a few dozen, and lawyers come to us only rarely!

Once known lawyer drove in his limousine in poor areas of the city. He saw, as the lawn near the house on all fours one running man stands and chews grass. Attorney ordered the driver to stop, out of the car and asked the man:
- Why do you eat grass?
He replied:
- I'm so poor, I can not afford to buy food.
Then the lawyer told him:
- Let's go to my house, caitiff!
- But I have a wife and three children!
- Nothing, take them with you!
The whole family sat in the car and they went to the house of lawyer. They soon arrived at the luxury estate with a huge lawn.
- Thank you, you took us to his! - rozplakavshys, the man said.
- Do not gratitude, - with a smile lawyer. - You are really like - the grass this year increased by half a meter!

huge biker, is clearly not in the spirit of, He walks into a bar and yells:
- All lawyers asshole!
One man came up to him and says,:
- Take it back!
- Why's that? What are you - Lawyer?
- No, I - asshole!

Old train young vampire vampirenka craft:
- See the Woman, Giving up on her neck, bite, suck.
Vampirenok Follow the instructions - roll, taste, She begins to suck blood.
sucks, sucks and suddenly Dad puts his hand on my shoulder and says,:
- Stop sucking, son.
- But Dad, why we do not suck all the blood?
- How do you not ashamed, son, we - the vampires, we - not lawyers!

Client, which seemed, that he had received a bill for legal services is overestimated, He asked his lawyer submitted a report detailing.
The lawyer described the work done: "It was down the street and saw you on the opposite side. I reached a crossroads, to go on your way and catch up with you. I caught up with you and then noticed, that it was not you. in total: 50 dollars ".

Civil law and orange
Professor of civil law asked one of his best students:
- If you want to give someone an orange, what do you say?
- Take, you are welcome, orange.
professor frowned:
- No, no! Tell me how a real lawyer!
Then the student said cheerfully:
- It is hereby, I bring you a whole and indivisible, belonging to my ownership, free from third party claims, orange with all its accessories, including crust, meat, juice and bones, and you get all rights to the above orange, including the right to bite, cut, clean and eat it, how to peel, and without it, at its sole discretion.

Young, tearing into battle, lawyer has just opened its first office. He furnished it expensive solid oak furniture, hung a whole collection of posters of art, various trinkets from the skin - all this in order, to impress any potential client, which will be included in the door. He placed advertisements and distributed intricate notice about your new business. Now he sat leaning back in anticipation of a phone call or the appearance of the first client.
Suddenly he heard the elevator doors slamming and footsteps in the hall toward the office. I wanted to look like a successful professional, so he took hold of a brand new shiny phone and plunged into an imaginary conversation.
- Yes, Mr Torrens, - he spoke animatedly, when a stranger entered the room, - I'll take care of the business as soon as I have a free moment. I'm sure, you know, Mr. Hollings would, so I did business on his behalf. I had to refuse him, because I was too busy with other things, but I somehow can insert your business among other. Yes, Yes, sure, I was very pleased, sir. Goodbye!
Making sure, he made an impression on his prospective client, He hung up and turned to wait patiently for a stranger.
- Sorry, sir, - said the man, - I came to connect your phone.

A young lawyer began his first speech in court:
- That, that my client decided to apply it to me, undoubtedly, proves his insanity.

Lawyer speech, protecting young lady:
- Comrade Judge! But how this woman could know, that her husband is so sensitive to potassium cyanide?

Old lawyer advises young:
- When you're defending someone in court, Try to speak a little longer. The longer you're talking about, the longer your client will remain in the wild.

- Want to, I recommend you a good lawyer? On the last course for his client, sentenced to the electric chair, he has achieved ...
- Mercy?
- a significant reduction of stress.

- defendant, why you refused his confession?
- The lawyer persuaded me, I'm innocent!

Final speech
- defendant, your last word ...
- I refuse, your Honor.
- Why?
- All, that was needed, said my lawyer, everything that is not necessary - the prosecutor said.

At the reception in the legal clinic. Student Counseling:
- So, You flooded apartment. It flooded all the rooms or not?
Client:
- All.
Student:
- Very well. A floor suffered?
Client:
- Yes, all parquet swollen.
Student:
- Wonderful. A furniture?
Client:
- And all smoklas furniture and lost its presentation.
Student:
- Fantasy. You have a great deal!

Some of the teachers statements ...
You will have to spin in this mess (It said of the law enforcement system).
All this is covered with darkness and a stroke of the pen by 14 January 2000 of the year.
It's good you turned down, but in the first case I do not understand.
How much do you need to degrees, you to wake up in the morning, and steam from the mouth not gone?
The teacher became disabled during employment and wished to take up residence in another locality.
If you come here, then keep that behavior, how you should behave.
Duty of ordering is on the tax authorities.
Pollutant discharges.
world plume.
military means.
Obscheterroristichesky question.
I saw his wife in bed with another man, I threw him out of bed and slapped him in the face.
At the sight of blood had an appetite.

... and students ...
From the perspective of a reasonable sense.
Arendodator.
refresher deductions.
Drobovolynaya basis.
Hall zudebnogo creation.
The purpose of marriage is sexual intercourse.
It is forbidden to put pressure on the suspect, and to it was revealed that a particular.
Climb into the skin of the accused challenging.
The civil case under section children.
The judge caught in the performance of official duties.
Reducing the workload standards for maintenance of pregnant women.
Snip time.
The husband and wife lived articulately.
Baby dismembered corpse was sent for admission to medical. Institute of.

- What is the savings contractor?
- Hide and drink.

Once our company management is puzzled increase sales and attract new customers. To this end it was proposed program of preferential crediting of legal entities, and conditions were offered really attractive, but this is only for legal persons, for individuals this offer does not apply. After reading the draft proposal, One of our employees said:
- And I do so want!
On the second he answered:
- Eck, razmechtalsya! Face you, Togo, is not legal.

At the reception came to my grandfather, was interested in ways pribreteniya ownership of the apartment. After that, we told him all known ways of buying an apartment in the property, he told us, he would think what to choose. In response, one of the students, said leading reception:
- Yes, come - the case for you, we already have an ...

Again on the examination of witnesses ...
- Witness, your name?
Menuhin -.
- Name?
- Isaac.
- Location?
- Berdichev.
- Occupation?
- Small gesheft.
- Religion?
- Mr Judge, I told you, my name is Isaac Menuhin, I said, I live in Berdichev and I said,, that I engage in petty gesheft. So who am I, In your? Dzyen-Buddhists?!

Said that students and teachers at the Summer School in Tver (July, 2000 city)
- Accused succumbed to his suddenly arisen intent on robbing women (of the debate).
- In this case three accused, including former people.
- Ovsov we will face abstract.
- My interests are presented very interesting.
- When will the division of the timing ...
- Who has the right to have: counsel for the accused or counsel for the accused?

Question lawyer witness - police officer, detain suspects:
- How you have helped the victim during detention?
The witness - police officer:
- How teach, and it turned out - nose to the floor.

About the ability to ask questions
- plaintiff, What is your marital status?
- sucks, judge comrade.

fall wants
Soviet District Court of Makhachkala. is meeting. Referee:
- Do you support his claim?
plaintiff, or slightly embarrassed:
- And where it falls?

Who is who
Consultant - People, which removes the clock from your hand and tells you the time,.
Psychologist - a man, which looks at all the other, when a beautiful girl enters the room.
The professor - a man, I have the skills to talk with other people, when they sleep.
The teacher - a woman, which was once thought, he loves children.
Programmer - People, which solves the problem, on which you did not know, this way, you do not understand.
Lawyer - man, able to write a 10-page document and call it brief.

In the US,, that is not prohibited by law, - allowed.
In Germany, which is not permitted by law, - prohibited.
In France, everything is permitted, even if it prohibited by law.
In Russia, everything is forbidden, even if permitted by law.

If the lawyer and the tax inspector, both drowned, and you could only save one of them, - you would go to dinner or have continued to read the newspaper?

There are only two types of lawyers: they, who know the law, and this, who know the judge.

It is a trial, in which the defendant is charged with murder. There is irrefutable proof of his guilt.
Lawyer, feeling that loses the case, decides to resort to subterfuge.
- Dear Court, I have a surprise for you, - he said. - Exactly one minute in the room will man, the murder of which my client is accused.
All stared at the door courtroom. Previous minutes. Nothing has happened. Finally, lawyer says:
- I played a bit you. But you all looked eagerly. It means, that there is reasonable doubt, that someone had been killed at all on this case, and therefore I insist, that my client was found not guilty. Court in turmoil retired to consider. After which he returned and passed sentence, where he found the defendant guilty of murder.
- But why? - said the lawyer. - I've seen, you looked at the door.
The presiding judge said:
- O yes, We watched. But your client - no.

Two lawyers met, to resolve the controversial matter.
- Listen, - the first. - Let's be frank with each other.
Second:
- OK. You're the first.
It was the end of the conversation ...

- What do honest attorneys and UFOs?
- You always hear about them, but you just can't meet them.

Lawyer: Let, I will express my honest opinion.
Client: Not, no. I pay you for professional advice.

CREDIT AGREEMENT

\”\” ____ 200r.

_ (type “creditor”), one side, and __ (type “debtor”), on the other hand, have entered into this agreement:

ON THE SUBJECT
1.1. The creditor intercepts the debtor's grandmother in the amount _ and puts the debtor on the counter, and the debtor is responsible, which will turn around quickly and pay off the debt at a time, without a bazaar and distribution.
1.2. Grandmas are lent to the debtor for promotion from the common fund in Russian crunches (Further “plywood”) and issued to the confidant of the debtor upon presentation of the news (babies).
1.3. Plywood is issued to the debtor for a year from the date of receipt in kind, from the same day the counter turns on.

SECURITY
2.1. In order to secure the obligations under this agreement, a subscription will be thrown for the debtor (pull the ointment) following authorities:

________________________________.

________________________________.

LIABILITY OF THE PARTIES
3.1. For the obligations assumed, the debtor is responsible, actually.
3.2. In case of non-return of funds by the specified date, the debtor is put on distrust, and the creditor takes the case (territory) the debtor and himself for himself.

FORCE MAJEURE
4.1. Failure to return funds on time will not be considered a zapad, if the non-return was caused by force majeure circumstances, which the debtor, although he could have foreseen, but could not prevent: being in jail, at the stage, walkers, chalki, etc..

DISPUTE RESOLUTION
5.1. All collisions under the agreement are allowed on the arrows with the participation of the parties, chaired by the authority, whose decision can be appealed at the gangway.
5.2. In case of evasion of the debtor from voluntary execution of the decision taken at the arrow, the creditor is given the right to pay off the debtor.

Lender ________________ Debtor ________________

Card: "The company needs a lawyer to work. At the time of the probationary period - the task: to dismiss the previous lawyer in accordance with the current legislation ".

- Tell me, your bank issues loans on an honest basis?
"Of course.", issues!
- And if I break my word, and will not give credit?
- Then you will be very uncomfortable before the Lord God.
- Well, this is when I appear before him…
- Well, on the 21st you do not repay the loan - on the 22nd you will appear…
Note. Given that, that some banks provide credit provided, якщо позичальник застрахує своє життя — анекдот перестає бути таким смішним 🙂

- Good day! I want to take a loan from your bank to open a gay club.
- And who will go there?
- Igor, Nicholas will come, those, who to me buttons in the elevator burn constantly, some of the politicians, football referees will come…
- No., You know - we have to refuse you a loan.
- ABOUT, and you come!

The client is bored in the office, while the lawyer finishes the text of the contract. In the end, can not stand:
- And you don't even have a "liar"?
Lawyer (continuing to work on the text):
- Yes, we have enough customers…
(from the life of APC "Confident")

• President of Ukraine, pushing the interests of the broad коДла private notaries…
• Claim for recognition of the contract invalid.
• Performer opened Enforcement.
• Stealing union.
• Contract lohoroni.
• Right-wing organ.
• Defloration human rights.
• Mini sterility.
• Moral damage.
• Taxation.
• Alert security.

The case was at the university on the test of "Fundamentals of State and Law";.
The teacher asks the students:
- Who belongs to the heirs of the second turn?
And he answers:
- Children, conceived at the time of death.
Tin!

80-those years, the USSR. The criminal is being tried. A lawyer submits a petition for leniency, since the defendant is sick with an incurable disease. A certificate of the established sample is provided. The court examines the document, submits to the case. An objection is announced, court commutes. Lawyer rejoices. The court decides to inquire about “incurable disease”, what is this alopecia. And finds out: alopecia - baldness, really incurable disease.

The lawyer's son won the case, which his father-lawyer could not win for 20 years. And he brags to his dad about it:
- Well, what! I won that case, what are you 20 years dragged! You see?
And the father answers him:
- I did not procrastinate… I built a house for us, and you, вар\’ята нерозумного, studied at the university. And you took that case - and shit…

Friends congratulate the lawyer on, that he got an acquittal of a notorious criminal.
- You were just great! - they shout enthusiastically, interrupting each other.
- Thank you, - the celebrity answers. - But, if I were not a defender but, prosecutor, I would definitely send him to the gallows.

Police notes:
“... regarding the torn panties of Gr-ki Petrova, I can tell you. During the search of Petrova, detained as a prostitute, she tore off my shoulder straps and put them in her panties. I politely pulled them out of there and did not touch her panties. ";
“… After the search at the home-brewer Sidorova, Sergeant Krasyuk and I could not find the front door. When Krasyuk got tired and fell asleep in the toilet, I still found the door. But that's why I brought this door to our department, I do not remember…";
“... for the last days in the city of Narofominsk: one fire, one accident, one robbery, one rape. The victim is now in the city trauma hospital ";
“... the body of an unknown person was found at the station. There are no traces of violence on the corpse, except for receipts for payment of an annual subscription to the MK newspaper, magazine "Behind the wheel" and five tickets of the lottery "Bingo Show";
“… At first the accused was stubbornly silent, and then, all of a sudden, he stubbornly denied all his testimony ... ";
"... and beat his head for a long time on the boots of the district police officer";
"... the detainee was wounded in the right half-ass";
“… Being taken to the police station, city. Petrov continued to hooligan and kicked the cap. militia Prokhorov in the genital area, and from the last hat flew off ";
“... on July 22, an unknown criminal at the. Khabarovsk-2 secretly stole earrings from Artyomova, which were in the victim's ears, while hitting in the face with an umbrella ";
«…задержанный продавец Иванов ударил пенсионера Петрова куском мяса по лицу, в результате чего вырвал изо рта пенсионера глубоко застрявшие в мясе искусственные челюсти…»;
«…вернувшись из командировки, city. Быков обнаружил у себя в ванной голого соседа, после чего пытался покончить его жизнь фальшивым самоубийством…»;
«…пострадавший бросил в меня топор. The ax hit my forehead, jumped back and wounded the victim in the leg ";
"... a corpse of pleasant green color sits in a relaxed position on the toilet in the toilet at the place of residence".

Trial. Суддя:
— Підсудний, ви знайомі з потерпілим?
- No.!
— А чого тоді він у вас в друзях на Фейсбуці???

Суд. Розлучаються подружжя. Суддя запитує дружину:
— Чому ви бажаєте розлучитися з чоловіком?
— Він мене, as a man does not suit!
Female voice from the hall:
- Everyone is satisfied, and it is not!
Male voice from the hall:
- But nobody suits her!

The classic once said, that all happy families are the same, а кожна нещаслива — нещасна по-своєму. Ризикнемо поправити гіганта думки: всі родини алкоголіків, у загальному — нещасні теж однаково. Хіба що стадії розкладання таких родин бувають різними. The worst option is for a man to drink his entire salary, and wife, forced to pull a family visa alone, no longer able to stop him.
It was to this stage that the Goroshkins reached.
- You are well settled! Fed, well-groomed, in the house you will not hit a finger on a finger, and drunk almost every day! Alevta scolded her husband.
- Well, not everyone, — з подихом погоджувався Колька. — На щодня «бабок» не вистачає. От якщо б і ти мені наливала хоча б скляночку перед вечерею…
— Смоли гарячої я тобі наллю! — злилася Алевтина, but the head of the family was not afraid of her threats. Because he knew: although his wife shouts at him every day, and once even sealed the pan to his forehead, equally she his, non-confusing, to love. А шишку потім сама ж лікувала, і навіть у лобик поцілувала, коли з’ясувалося, що ніякого струсу під цим лобиком не відбулося.
Але один раз Алевтина вирішила: вистачить!
- All, розводимося! She announced, and Kolka, although he was not quite sober, understood: this is serious.
- No., I do not agree, - He tried to swing the rights.
- So who asks you? Consonant, disagree… Not at the meeting! Попив моєї крові — і буде. Збирай шмотки й забирайся.
А треба сказати, що в дім до Алевтини Колька прийшов на все готовеньке. У нього самого після розлучення з першою дружиною була тільки крихітна «гостинка» десь у Новобеличах. Там тимчасово жила мати Алевтини, яка переїхала два роки тому із села. Взагалі-то Алевтина давно б забрала її до себе — набридло постійно мотатися на інший кінець міста. Однак тещу Микола люто ненавидів, а тому доводилося терпіти. Переїзд благовірного на свою «хату» вирішував всі проблеми: і їздити нікуди не треба буде, і жити з матір’ю усе ж краще, ніж з п’яницею. Від баби хоч пенсія, а від алкоголіка що? Одні порожні пляшки…
— А майно, спільно нажите? — уперся Колька. Він розумів, це — його останній шанс втримати скупу дружину від фатального кроку.
- Well, давай поділимо по чесному, — запропонувала Алевтина.
— Давай. Тобі — твої ганчірки, шафа й ліжко, а мені — диван, fridge, телевізор, кавоварку…
Перелік вийшов довгим: Колька загнув всі пальці на руках, а коли їх не вистачило, скинув тапочки й почав незграбно підгинати ще й пальці ніг.
— Ти що? — обурилася Алевтина. — Це все було куплено до тебе! На мої кровні! Ти ж другий рік всі свої гроші пропиваєш!
— А от і не всі! Люстру нову ми разом купували! Та й крім того… Я вчора, приміром, пачку солі придбав, а з тебе грошей не взяв, між іншим!..
— Будь-який суд вирішить справу в мою користь! — не здавалася Алевтина. — Тільки гроші дарма доведеться на адвокатів витратити.
— Хочеш — подавай у суд, — посміхнувся Колька, уже майже впевнений у тім, що дружина таки передумає й все піде, як і раніше.
— І подам! — раптом не на жарт розсердилася Алевтина.
Й, до несказанного подиву Кольки, через три дні свою погрозу виконала.
Але суддя, не став квапитися — раз і назавжди розводити подружжя, а дав три місяці на примирення.
— Так не буду я із цим алкашем жити! — закричала, не очікувала такого повороту Алевтина.
— Такий порядок, — терпляче втовкмачував їй суддя. — Суд стоїть на захисті інтересів сім’ї та родини й намагається її зберегти. Може, ви ще зміните своє рішення.
— Ніколи! — злилася Алевтина.
— А це ми ще подивимося! — радів Колька. — Да здравствуєт наш народний суд — самий гуманний суд в мірє!
Суддя на ці слова тільки посміхнувся.
Однак Алевтину поведінка Кольки, що називається, дістала. Вона в той же вечір зібрала самі необхідні речі, викликала таксі й переїхала жити до матері.
«Нехай тепер спробує сам собі готовити й шкарпетки прати, — зловтішалася вона. — Тоді відчує, як наді мною ще й у суді знущатися!..»
Через три тижні різко похолодало, і Алевтина після роботи заскочила додому за зимовим одягом. Громіздка шафа в коридорі виглядала якось дивно. Через кілька секунд Алевтина зміркувала, у чому справа: через відкриті дверцята шафи бути видно, що вона абсолютно порожній.
«Колька що, до коханки разом з моєю шубою звалив? — зачудувалася Алевтина. — Але його єдина любов — пляшка! Або в хімчистку все здав? Невже почав господарювати, сподівається, що я до нього повернуся? Не дочекається!»
Ще більше вона зачудувалася, зайшовши у вітальню. Тут не було ні меблів, ні телевізора, взагалі нічого. «Напевно, він нарешті почав робити ремонт, — припустила Алевтина. Виходить, всі меблі в спальні. Два роки я йому втовкмачувала про це. А може, він і пити перестав? Виходить, правильно суддя дав нам час на примирення? Якщо Колька не п’є, він мужик нічого, жити можна…»
Однак у спальні Алевтину очікувало жорстоке розчарування: посередині порожньої кімнати на старому матраці солодко посапував Колька. У кутку валялися порожні консервні банки й пляшки, штук двадцять. Одна, почата, стояла поруч із імпровізованим «ліжком».
Розштовхала Алевтина чоловіка не відразу.
— Де меблі? — запитала вона перше, що спало на думку.
Микола, дивлячись на неї, як на примару, із зусиллям розліпив губи:
— Пропив…
— А телевізор?
— Теж…
— А диван, fridge? — почала було перераховувати вона.
- All, все пропив! — махнув чоловік рукою, підводячи тим самим риску під дурними, на його думку, запитаннями.
— І мою шубу?
— І всі твої чоботи. Ти ж мені грошей не залишила, а жити якось треба було! — дорікнув Колька дружині.
— Так ти хоч розумієш, що наробив, паршивець?! — вибухнула Алевтина. І відразу схопилася за серце. А оскільки жодного стільця в спальні не було, вона повільно опустилася прямо на підлогу…
Коли прийшов строк, розвели їх швидко, за десять хвилин.
— Добре, коли немає ніяких майнових спорів, — задоволено сказав суддя, закриваючи папку. — Менше мороки…

Преамбула.
В поштовому обігу є поняття «рекомендований лист». Це лист, який вручають особисто в руки отримувачу. Якщо ж отримувача немає на місці — йому залишають повідомлення, мовляв, зайдіть на таке-то відділення зв’язку і отримайте рекомендований лист.
Амбула.
Веду справу клієнта. І щось давно не чути ні звідки жодних відомостей — немає ні листів з суду, ні від опонентів. Питаю в клієнта:
— Кореспонденції не було?
— Не було.
— Точно не було?
— Та тільки якісь рекламки приходять на пошту, а мені залишають повідомлення, щоб я прийшов, їх забрав. А я не ходжу — навіщо мені та реклама здалася?
— ??? Рекламки? З чого ви взяли?
— Та на повідомленнях так і написано — «Рек. лист», тобто, «Рекламний лист».
Думаю, не варто згадувати, що «Рек.» — це «Рекомендований» 🙂
Отак Господарський суд Волинської області затесався в спамери 🙂

В суд пришло дело по ДТП с участием автомобиля Лендровер (под управлением некой Кашиной Натальи Васильевны) и коровы. Эта дама написала претензию о возмещении материального ущерба внешнему управляющему птицефабрики, которая является собственником стада.
Ответ даме достоин высшей юридической похвалы и литературной премии!

ОАО Ногинская птицефабрика
Внешний управляющий
Город Ногинск. Ногинский район. Московская область
Почтовый адрес: 129281, r. Москва, Старопетровский проезд, d. 17, офис 6


Исх.№ 257 от 26 июня 2001г.


Владельцу Лендровера госпоже Кашиной Н.Ю.

Уважаемая Наталья Юльевна!

С интересом ознакомился с Вашим заявлением и приложенными к нему документами. Был бы готов принести извинения за ДТП, которое произошло по моей вине, но воздержусь от этого, поскольку никакой вины за собой не ощущаю.
Более того, не исключено, что принадлежащее Вам транспортное средство, являющееся источником повышенной опасности, использовалось Вами как орудие убийства невинной коровы (радуйтесь, что это произошло не в Индии, где корова является священным животным).
Из материалов, которые Вы прислали, не следует, что вина была моя, то есть корова, действуя по моему прямому указанию, приняла мученическую смерть с целью нанесения Вам крупного материального ущерба.
Я даже не был знаком с безвременно ушедшей, следовательно, указаний ей давать не мог.
На мой взгляд, более логичным представляется иное объяснение: водитель, не соблюдая скоростной режим и не руководствуясь ни здравым смыслом, ни водительским опытом, ни правилами дорожного движения, не принял должных мер предосторожности и не сделал все от него зависящее, чтобы избежать дорожно-транспортного происшествия. Обычно водители снижают скорость, издали, завидев пасущийся у обочины скот (особенно, если он крупный и рогатый).
Поскольку объяснения водителя и коровы в материалах отсутствуют, мне трудно поверить, что корова, замаскировавшись в придорожном кустарнике, хладнокровно дожидалась в засаде приближения принадлежащего Вам автомобиля, и выскочила на дорогу в последний момент.
Готов представить в суд документы, подтверждающие, что покойная не проходила специальной подготовки, и вообще характеризовалась как добродушное, медлительное и незлобивое существо. Склонностей к суициду или терроризму не отмечалось, личных неприязненных отношений к автомобилям Лендровер не усматривалось. В быту вела себя правильно.
В производственных показаниях мученицы были отдельные недостатки, но Вы же понимаете о мертвых или хорошо, или никак.
Таким образом, от добровольного взятия на себя отсутствующей вины и возмещения Вам причиненного (водителем?) ущерба, как Вы понимаете, я воздержусь.
Прошу не рассматривать это как отказ от добровольного исполнения обязательств в указанный срок, поскольку и наличие обязательств и десятидневный срок являются заблуждениями Ваших адвокатов, дальнейшие расходы на которых не представляются целесообразными. Обращение к внешнему управляющему уже говорит любому грамотному юристу о том, что имущественные требования к должнику предъявляются не в рамках гражданского или иного судопроизводства, а в соответствии с ФЗ о несостоятельности (банкротстве).
Как только Вы заявите требования в соответствии с этим Законом, они будут рассмотрены в установленный Законом (а не Вами) срок.
Дополнительно информирую, что поскольку ни моей, ни коровьей вины не доказали, мной изучается вопрос о привлечении к ответственности (гражданской, административной) истинного виновника ДТП, повлекшего гибель любимицы всей птицефабрики. И о возмещении ущерба и морального вреда, причиненного коллективу молочно-товарной фермы нашей птицефабрики, а также родным и близким покойной.
Ваши предложения о добровольном возмещении ущерба или об отступном будут с пониманием рассмотрены (даже по истечению дневного срока).


С уважением и благодарностью за доставленное чтением Вашего письма и подготовкой ответа удовольствие, внешний управляющий Н.Г. Медведев

Прайс-лист на адвокатські послуги

Відповідь на запитання — 10,00 євро.
Правильна відповідь на запитання — 20,00 євро.
Те ж, але в письмовому вигляді — 200,00 євро.
Відповідь на дурне запитання — 50,00 євро.
Ввічлива відповідь на дурне запитання — 150,00 євро.
Ввічлива відповідь на дурне запитання (з обдумуванням) — 200,00 євро.
Правильна відповідь на дурне запитання — 100,00 євро.
Вникання в проблему — 150,00 євро за годину.
Вникання в проблему із вказівкою недоліків — 200,00 євро за годину.
Вникання в проблему з виправленням недоліків — 500,00 євро за годину.
Співчуття — 25,00 євро.
Щире співчуття — 50,00 євро.
Вникання в проблему із щирим співчуттям — Послуга тимчасово не надається (у зв’язку з відсутністю технічних можливостей — це не до юриста, а до психоаналітика).
Порада — 50,00 євро.
Правильна порада — 150,00 євро.
Здійсненна порада — 200,00 євро.
Правильна і здійсненна порада — 300,00 євро.
Глибокий замислений погляд — Безкоштовно (вартість по понеділках — 3 пляшки пива).
Мовчання — 5,00 євро за хвилину.
Винувате мовчання — 15,00 євро за хвилину.
Ввічливе мовчання — 25,00 євро за хвилину.
Мовчання з радісною посмішкою — 25,00 євро за секунду.
Мовчання із саркастичною посмішкою — 5,00 євро за секунду.
Мовчання із замисленим поглядом на дурне питання з обдумуванням 50,00 євро за хвилину.

Вивіска над адвокатською конторою: «Закон суворий! Але то фігня…»;

Адвокат — це юрист, якому платять не за те, щоб він роз’яснив, що дозволено законом, а за те, щоб він роз’яснив, як зробити те, що заборонено законом.

Банк пише Клієнту:
Шановний Клієнт!
Як Вам відомо, на ринку фінансових ресурсів жопа повна, НБУ міняє ставку так часто, як порядна блондинка труси, ми понавидавали кредитів, зрубали трохи бабла, бабло пішло на бл…дєй і Хеннесі… кароч, думали, що бабла вистачить тим лохам, які в нас розмістили депозити, але кинулись рахувати – сцуко, не фатає! Ну, депозити тим лохам все одно невідомо, коли віддамо, але бабло нам зараз треба, бо коньяк і курорти дорожчають.
У зв’язку з цим, чи не були б Ви так ласкаві напрягти Вашу дупу, і роздуплитися нам не на 15% річних, які ми Вам по кредиту дали, а, скажем, з моменту отримання цього листа вважати відсотковою ставкою 25%? Кароч, ми тут вносимо зміни, то шоб ви були в курсі, ага. Якщо ж Ви з підвищенням відсоткової ставки не згодні – тоді несіть нам всю суму боргу по кредиту, і ляд з Вами.
З повагою, топ-топ-топ менеджер банку «О.Б’Є.Банк»;

Клієнт пише банку:
Шановні представники однієї з трьох найдавніших професій (як відомо, це – повії, лихварі і розбійники, виберіть самі, до кого Ви відноситеся, бо я затруднююсь).
Я, та вся моя сім’я гірко ридала над Вашим листом, де Ви описували труднощі, які настигли Вашу фінансову установу і Вас особисто. Щиро шкодуємо, що серед цих проблем немає чуми, пожежі, землетрусу, безпліддя, снігової лавини, виверження вулкану, імпотенції та активної участі в мітингу на підтримку Наталії Вітренко, який проводитиметься в Івано-Франківську. Чудово розумію, що якщо зараз не підняти відсоткову ставку по кредитах – то когось з Ваших топ-менеджерів можуть підняти в повітря на намиленій краватці. І, звичайно, проникшись Вашими турботами – я категорично погоджуюся зі зміною відсоткової ставки. Але Ви пропонуєте з 15% річних збільшити до 25% річних, а я погоджуюся з 15% річних збільшити до 15,01% річних.
У зв’язку з цим, як бачите, я не висловив заперечень проти факту збільшення відсоткової ставки, тому не повинен нести і достроково погашати всю суму кредиту. Разом з тим, я, приймаючи Вашу пропозицію про збільшення відсоткової ставки, даю згоду на її збільшення виключно до 15,01% річних, що й прошу відобразити в тому іншомовному документі, який Ви нарекли «Договор о прєдоставлєніі займа».
І в дупі я Вас маю. Клієнт.

Помирає старий чоловік. І просить дітей, щоб привели до нього двох адвокатів. Ну, воля помираючого — закон, привели. Адвокати прийшли, сіли коло діда з обох сторін, а дідо мовчить. Діда питають — тату, чого мовчите? Люди сидять, чекають. А дідо каже: хай посидять. Я хочу вмерти, як Христос — поміж двох розбійників.
Note. Щирі співчуття родичам покійного, в тому числі якщо адвокати були на погодинній оплаті…

Встретились хирурги.
Один говорит:
— Я люблю пациентов-бухгалтеров. Разрежешь — а внутри у них все пронумеровано.
Другой говорит:
— Я люблю пациентов-библиотекарей. Разрежешь — а внутри у них все в алфавитном порядке.
Третий говорит:
— Я люблю пациентов-инженеров. Разрежешь — зашьешь, если чего и забыл снаружи – они понимают.
Четвертый говорит:
— А я люблю пациентов-адвокатов. Они бесхребетные, бессердечные, абсолютно пустые и голова с задницей у них полностью взаимозаменяемы.

Работаю юристом в компании.
Заходит админ (А), насыпает себе кофе и говорит: «Что ж, е-мое, нога-то так болит?»
Я: Димыч, у меня тут у товарища зуб болел, так удалили и все в порядке.
А: Ну и что? У меня одному приятелю лоботомию сделали… [пауза] так он тоже юристом стал.

Судья обращается к залу присутствующих:
— Тишина! Предупреждаю, что если кто-то еще раз скажет «долой судью», тот отправится на улицу.
Через некоторое время раздается голос: «Долой судью!»
Referee:
— Обвиняемый, к вам это не относится.

ЯК ЮРИСТ В КОХАННІ ПРИЗНАВАВСЯ
Вельмишановна дівчино!
Радий повідомити Вам, що закохався у Вас у вівторок, другого вересня дві тисячі восьмого року.
Посилаючись на зустріч, котра відбулася між нами другого вересня о 17.50 за Київським часом, я хочу представити Вам себе як Вашого потенційного хлопця. Очікується, що наш зв’язок буде мати випробувальний термін строком три місяці й, залежно від ступеня досягнутої сумісності, може стати постійним. Витрати на каву та розваги спочатку мають бути розділені між нами порівну. Пізніше, зважаючи на оцінку Вашої поведінки, я, perhaps, візьму на себе більшу частину витрат.
Щиро прошу Вас дати мені відповідь упродовж 30 днів з моменту отримання цього листа. У протилежному випадку ця пропозиція буде вважатися недійсною без додаткового повідомлення про цей факт, і я почну розглядати інші кандидатури.
Також ця пропозиція втратить свою силу у випадку настання непередбачених обставин непереборної сили, котрі можуть стати на заваді здійснення цієї пропозиції. До таких, in particular, але не обмежуючись цим, належать: воєнні дії, стихійні лиха, законодавчі акти, дії органів Ваших колишніх хлопців.
Я був би вельми радий, якби у разі Вашого небажання прийняти цю пропозицію, Ви передали цього листа Вашій сестрі…

Встречаются два юриста.
— Здравствуйте, как я рад с вами познакомиться, я столько слышал о вас!
— Мало ли что болтают люди. А вы попробуйте доказать!

В одном небольшом американском городке некий бизнесмен решил открыть кабак. Беда в том, что он находился на одной улице с церковью.
Естественно, церковное руководство это не устраивало, и на каждой проповеди оно призывало горожан выступать против, и молиться, чтобы бог покарал нерадивого бизнесмена. За день до объявленного открытия кабака была сильная гроза, молния ударила в кабак и он сгорел дотла. Церковники обрадовались, но ненадолго – хозяин кабака подал на них в суд с требованием компенсации ущерба. they, естественно, все отрицали. Выслушав обе стороны, судья заметил: «Я пока еще не знаю, какой вердикт вынести, но из материалов дела следует, что какой-то владелец кабака верит в силу молитвы, а все церковное руководство – почему-то нет…»

Во время командировки в регион столкнулся с весьма любопытным казусом. Оказалось, что нигде в наших российских законах не написано, что документы должны составляться на бумаге, а не на любых других материалах. Вот и смеялся весь город над конфликтом некоего предпринимателя с банком. Что именно они не поделили, лично я не вслушивался. Говорили о каких-то несправедливых комиссионных платежах, о какой-то плате за обслуживание счета… Но это материи тонкие и юридические. Достоверно же известно вот что.
Когда предприниматель (Further – П) обратился для разрешения конфликта в банк, ехидные работники банка заявили: «Пишите претензию, мы ее будем 60 дней рассматривать и потом все равно откажем». П удалился из офиса, бросив на прощание: «Сами напросились». Банкиры не учли, что П является монополистом в деле поставки тесаного камня для памятников, фундаментов и прочего. Вот П и выставил банку требуемую претензию. Тихим воскресным вечером на тяжелом грузовике претензию провезли по городу. Возле запертого офиса банка претензия была бережно выгружена двумя тяжелыми кранами и установлена на крылечке. А утром оказалось, что претензия немножко мешает работникам банка попасть в офис. Хотя вообще-то претензия была весьма скромной. Строгая плита серого гранита, массой каких-то 12 тонн. На плите по всей форме была выбита претензия к банку. Со всеми реквизитами, включая адрес П для ответа.
Разумеется, банк не оставил дело так. Оставшиеся без офиса работники банка вызвали милицию. Внимательно изучив претензию, милиционеры пояснили, что тут нет никакого преступления, а налицо гражданско-правовые отношения. После чего посоветовали банку решать вопрос с П в суде общей юрисдикции и уехали восвояси. А претензия осталась. Банк попытался самостоятельно убрать претензию. Увы, П оказался единственным счастливым владельцем многоосного трейлера и соответствующей техники. А без трейлера вывезти претензию не представлялось возможным. Банкиры вызвали трактор и собрались зацепить претензию тросом и столкнуть хотя бы с крыльца на улицу. Претензионную работу остановили кстати проезжавшие милиционеры, пояснившие, что захламлять проезжую часть претензиями нельзя. Бедным работникам банка пришлось проникать на рабочее место через окна. Клиенты банка вежливо отказались и предпочли пойти в другие банки.
На следующий день судья районного суда, выслушав жалобу банка, отказалась в порядке обеспечительной меры требовать от П аннулировать претензию. Более того, выяснилось, что банк не имеет права отвергнуть претензию по мотивам использования небумажных материалов, а должен переместить её в архив и рассмотреть в соответствии с собственным порядком. В результате на третий день нанятая банком бригада рабочих с отбойными молотками все-таки раздробила претензию до перевозимых размеров. И в тот же день П позвонил в банк и вежливо поинтересовался результатами рассмотрения претензии. Услышав обещание П в случае проволочек выставить новую претензию, уже на трех страницах, банк предпочел не доводить до этого и срочно отменил для П все комиссии. Так что досудебное урегулирование – очень эффективная мера!

Адвокаты заходят в ресторан, достают свои бутерброды, подходит официант:
- Sorry, но у нас нельзя есть свою еду.
Адвокаты пожимают плечами и меняются бутербродами

Адвокат радить своєму клієнту:
— У даному разі для вас найкращим виходом буде повернутися до дружини.
— Розумію. Але пане адвокате, can, пошукаємо гірший вихід?..

Оголошення: Юридично підкований пенсіонер, задовбе будь-яку організацію письмово або по телефону, за символічну винагороду.

Провожают на пенсию старого одесского адвоката. Молодой коллега спрашивает:
— Соломон Моисеевич, а какой самый удачный день в вашей карьере?
Тот отвечает:
— Самый удачный день был, когда я выиграл девять судов подряд.
— Но позвольте, Розенблюм из конторы Шаевича выигрывал за день и побольше!
— Молодой человек, я выиграл девять судов в карты у директора Одесского морского пароходства!

— Істина — в вині!
— В чиїй?
— Ви з юридичного?
- So. А Ви звідки знаєте?

Прокурор:
— Подсудимый Рабинович совершил преступление, редкое по дерзости, ловкости и богатству фантазии.
Обвиняемый:
— Оставьте вашу лесть при себе, я все равно не признаюсь!

Щодо «принципу пропорційності».
История, которая произошла на одном восточном базаре в 50-х годах, многократно описана в юридических курьёзах: осёл, увидев ослицу, запрыгнул на неё. При этом совокуплении, они разбили и растоптали горшки и глиняную посуду торговца базара, которую он разложил для продажи.
Торговец подал в суд. Народный судья присудил, взыскать с владельца осла 1/3 часть ущерба, а с владельца ослицы 2/3. Так как ослица во время совокупления, топтала посуду четырьмя ногами, а осёл, находившийся не ослице, только двумя.
Судебным заседателем этого процесса была теща моего одноклассника. Сумма ущерба, оценивалась около 20 000, дореформных рублей 1961 of the year.
Вторая заседательница была предподаватель музыки в местной музыкальной школе.
Тёща моего друга, царство ей небесное, постоянно вспоминала и рассказывала, как они доказывали судье Рашиду Абдулаевичу (который вынес это решение) взыскивать равную сумму.

Умер преуспевающий адвокат. Попадает в ад. Естественно, возмущен и зовет представителей администрации. Приходит соответствующий черт, спрашивает:
— В чем проблема?
— Ну как же так? Я юрист, законы соблюдал, в жизни не грешил, пожертвовал 200 тысяч долларов бездомным таджикам… Почему в ад?
Черт:
— Давайте проверим. Вы Гройсман Борис Самойлович?
- Yes.
— Проживали на Ленинском проспекте, 32?
- Yes!
— Работали в адвокатской фирме «Зильбершац и партнеры»?
- Yes!
— Родились в 1760 году?
- No!
— Как нет? Согласно почасовым счетам, которые вы выставляли своим клиентам, вам ровно 250 лет.

Адвокат как геморрой: как только собираешься сесть, сразу о нем вспоминаешь…

Свідки Єгови звертаються на вулиці до адвоката:
— А Ви знаєте, що буде після Страшного Суду?
— Як це — що? Страшний Апеляційний Суд!

Одружилася молода пара. Він — адвокат, вона — нотаріус. В нього мама — голова міського суду, в неї тато — суддя апеляційного суду. Ну і так родичів по юридичній лінії з обох боків не бракує.
ЦЕ Ж НЕ ПРИВЕДИ ГОСПОДЬ — Р О З Л У Ч Е Н Н Я!!!

Запитання до Європейського Суду з прав людини:
«Доброго дня! Я дав своєму адвокату 5000 євро, щоб він сплатив мито за моє звернення до Європейського Суду з прав людини. Адвокат заплатив, але згубив квитанцію про платіж. Скажіть, будь ласка, чи не поверне Європейський Суд з прав людини мені моє звернення, якщо я не зможу додати до нього квитанцію про сплату мита?»;
Відповідь Європейського Суду з прав людини:
«При зверненні до Європейського Суду з прав людини мито не сплачується».

В Америке недавно вышла книга под названием «Приколы судебной практики», в которой собраны «избранные» диалоги из протоколов судебных заседаний, имевших место в реальной жизни. Вот некоторые выдержки из нее в примерном переводе:

АДВОКАТ: Назовите день вашего рождения.
СВИДЕТЕЛЬ: 18-е июля.
АДВОКАТ: Год?
СВИДЕТЕЛЬ: Каждый год.

АДВОКАТ: Каким образом амнезия действует на Вашу память?
СВИДЕТЕЛЬ: Иногда я о чем-нибудь забываю.
АДВОКАТ: Приведите примеры того, о чем Вы забыли.

АДВОКАТ: Сколько лет Вашему сыну?
СВИДЕТЕЛЬ: Какому из трех?
АДВОКАТ: Двадцатилетнему.
СВИДЕТЕЛЬ: Скоро будет двадцать один.

АДВОКАТ: Сколько лет Вашей дочери?
СВИДЕТЕЛЬ: Тридцать восемь.
АДВОКАТ: И сколько лет она живет с Вами?
СВИДЕТЕЛЬ: Сорок один.

АДВОКАТ: Так что же произошло в то утро?
СВИДЕТЕЛЬ: Мой муж проснулся и сказал: «Привет, Сьюзан»;
АДВОКАТ: И что же Вас так расстроило?
СВИДЕТЕЛЬ: Меня зовут Кэти.

АДВОКАТ: У Вас сколько детей?
СВИДЕТЕЛЬ: Двое.
АДВОКАТ: Сколько мальчиков?
СВИДЕТЕЛЬ: Ни одного.
АДВОКАТ: А девочек?

АДВОКАТ: Скажите, Вы присутствовали на вечеринке в тот момент, когда Вас там сфотографировали?
СВИДЕТЕЛЬ: Не могли бы Вы повторить вопрос?

АДВОКАТ: Чем закончился Ваш первый брак?
СВИДЕТЕЛЬ: Смертью супруга.
АДВОКАТ: Мужа или жены?

АДВОКАТ: Доктор, когда Вы проводили вскрытие, мистер Дентон был мертв?
СВИДЕТЕЛЬ: Not, он сидел на операционном столе и мы с ним весело болтали.

И все же, непревзойденным авторами книги был признан следующий диалог:
АДВОКАТ: Доктор, Вы проверили его пульс до того, как начать вскрытие?
СВИДЕТЕЛЬ: Not
АДВОКАТ: А Вы измерили кровяное давление?
СВИДЕТЕЛЬ: Not
АДВОКАТ: Вы удостоверились в отсутствии дыхания?
СВИДЕТЕЛЬ: Not
АДВОКАТ: Значит, пациент мог быть еще жив, когда Вы начали вскрытие?
СВИДЕТЕЛЬ: Not
АДВОКАТ: Почему Вы так уверены в этом, доктор?
СВИДЕТЕЛЬ: Дело в том, что его мозг мне был доставлен отдельно от тела.
АДВОКАТ: Даже несмотря на это, Ваш пациент все же мог быть еще жив?
СВИДЕТЕЛЬ: Разумеется. И он даже мог бы работать адвокатом!

Приміщення суду. Учасники війни та діти війни подають позовні заяви. Одним словом, натовп бабульок і дідульок, всі сваряться, кричать…
Виходить суддя, одягнутий як належить: довга чорна мантія, нагрудний знак, і каже:
— Ведіть себе культурно! Не галасуйте! Ви заважаєте працювати!
Й пішов собі. А за мить знову шум піднявся.
І тут одна бабулька видала:
— Ану тихо! Ви чули, що панотець сказав!!!

Одна студентка під час здачі екзамену з кримінального права при відповіді на питання про згвалтування зазначила, що знаряддя злочину потрібно вилучити і зробити експертизу, чи використовувалося воно вперше, чи повторно.

Бракоразводный процесс. Долгий, нудный, с перечислением всех пакостей. Судья-женщина, устав от всего этого, решает кроссворд. Адвокат опрашивает жену, а она и говорит:
— А еще он принуждал меня к половому акту самыми грубыми и грязными словами.
Lawyer:
— Какими?
— Я стесняюсь вслух, лучше я Вам на бумаге напишу.
Пишет: «Эй, курва, пойдём трахнемся!»;
Адвокат передает листок судье. Та, оторвавшись от кроссворда и мысленно вернувшись к действительности, читает листок, смотрит на адвоката, потом что-то пишет на листке и с улыбкой передает обратно: «Сегодня не получится, давай завтра!»

— Яка різниця між верблюдом і адвокатом?
— Верблюд може тиждень працювати — і не пити.

Встречаются два приятеля. Один на костылях.
— Что с тобой случилось?
— В автомобильную аварию попал.
— Какой ужас! Так ты теперь без костылей ходить не можешь?
— Фиг его знает. Врач говорит, что могу, а адвокат – что ни в коем случае.

В одной aдвокaтской конторе нa стене висит кaртинa, точно отрaжaющaя сущность дaнной профессии: двое мужиков спорят, кому принaдлежит коровa, один тянет ее зa рогa, другой – зa хвост, a aдвокaт в это время спокойно доит эту сaмую корову…

Суд. Справа про поширення наркотиків. Свідок — сусід.
Lawyer: — Чи давав вам обвинувачений наркотики?
Сусід: - No.!
Lawyer: — А дружина сусіда давала?
Сусід: — Пробачте, мова все ще йде про наркотики?

Оповідь особи, яка колись була секретарем судового засідання (ще в ті часи, коли протоколи писалися руцями):
«Юридична мова взагалі дуже близька до бюрократичної. Скільки я протоколів написала, поки в судах працювала, не перерахувати. Треба було ще й фантазією володіти. Якщо відповідач (чоловік, що розлучається) говорить: «Та віддайте цій суці все!», треба це записати приблизно у такому вигляді: «Відповідач зазначив, що не претендує на частину майна, яка належить йому згідно з законом і не заперечує проти присудження її позивачеві». Отаке».

Идут двое по кладбищу и читают надписи на могилах.
Один читает:
— «Здесь покоится адвокат и хороший человек»…
Second:
— Вот это да, двух чуваков в одну могилу запихали!

- defendant, почему вы зaдушили вaшу тещу?
— Дa онa мне нaдоелa, вaшa честь!
— Тaк рaзве это повод убивaть человекa?! Вот у меня, нaпример, тещa тaкaя уже твaрь, сволочь, стервa, скотинa, идиоткa, кaргa, гнидa, ничтожество… короче, год условно!

— Почему у Фемиды глаза завязаны?
— Ей стыдно смотреть в глаза, когда она берет взятки.

— В чому відмінність між адвокатом і богом?
— Бог ніколи не думає, що він — адвокат.

Засідання суду по справі за непокору міліції. Суддя до винуватця:
— Чому ви не виконали вимоги співробітників міліції?
— Тому що вони нас оточили звідусіль, і вимагали розійтися.

У суді слухається справа про зґвалтування молодої дівчини. Дівчина розповідає що вона познайомилася з хлопцем, ввечері вони прийшли до неї додому. Далі вона розповідає як вони займалися сексом (в найдрібніших подробицях).
Суддя питає:
— То де ж тут присутній факт зґвалтування?
Дівчина відповідає:
— МЕНІ НЕ СПОДОБАЛОСЯ!

— А почему Фемида с завязанными глазами и в руках весы держит, что это значит?
— А это означает ее беспристрастность: ей абсолютно все равно, какая из сторон больше положит денег на весы!

Выходя из здания Одесского городского суда, адвокат поворачивается к своему клиенту, который выглядит очень расстроенным, и спрашивает:
— Додик, в чём дело?! Тебя же полностью оправдали.
— Так-то оно так, Семён Маркович, но ведь теперь-то я точно влип. Я сдал свою квартиру на три года…

В суде слушается дело. Судья вызывает свидетеля:
— Фамилия?
— Чья? Моя?
- No, моя! Конечно, ваша!
— Моя — Кацман.
— Год рождения?
— Чей? Мой?
- No, мой! Ясно, что ваш.
— Мой — 1935-й.
— Женаты?
— Кто, я?
- No, я! Ну, конечно же, вы!
— Женат.
— Давно живете с женой?
— С чьей, с моей?
- No, с моей!
— С вашей — приблизительно полгода.

Вопрос:
— Как определить, врет ли адвокат?
Ответ:
— Когда врет, у него губы шевелятся!

МИР ГЛАЗАМИ ЮРИСТОВ
Ехали медведи на велосипеде,
А за ними кот задом наперед (ст.213 Хулиганство;)
А за ним комарики на воздушном шарике (ст.211 Угон воздушного судна; Article. Нарушение правил международных полетов)
А за ними раки на хромой собаке (Article. 245 Жестокое обращение с животными)
Едут и смеются, пряники жуют (ст.212 Массовые беспорядки; ст.264 Нарушение правил дорожного движения и эксплуатации транспортных средств)
Волки от испуга скушали друг друга (ст.110 Доведение до самоубийства)
Бедный крокодил жабу проглотил (ст.107 Убийство совершенное в состоянии аффекта)
И сказал Гиппопотам крокодилам и китам:
Кто злодея не боится и с чудовищем сразится,
Я тому богатырю двух лягушек подарю
И еловую шишку пожалую (ст.291 Дача взятки; Article. 280 Публичные призывы к осуществлению экстремистской деятельности.)
Не боимся мы его, великана твоего!
Мы зубами, мы клыками, мы копытами его!
И веселою гурьбой звери кинулись в бой (ст.279 Вооруженный мятеж; ст.282.1 Организация экстремистского сообщества)

Перед смертю батько вирішив розділити спадщину, і заповів її порівну трьом своїм синам.
— Ну нормально, блін!.. — сказав четвертий син.

Дідусь з дерев’яним протезом ноги приходить до страхового брокера в Ллойдс і просить застрахувати протез від пожежі.
Брокер відкриває товсту книгу і, погортавши її, каже:
— Дерев’яна конструкція оцінюється в 100 фунтів, страховий тариф — 10%. З Вас 10 фунтів, сер.
Дідусь:
— Це дуже дорого, сер.
Прийшовши до другого брокера: Другий брокер відкриває ще більш товсту книгу і, погортавши її, каже:
— Дерев’яна конструкція оцінюється в 100 фунтів, страховий тариф — 10%. З Вас 10 фунтів, сер.
Дідусь:
— Це дуже дорого, сер.
Прийшовши до третього брокера: Брокер відкриває величезну книгу і, погортавши її цілу годину, каже:
— Дерев’яна конструкція оцінюється в 100 фунтів, страховий тариф — 10%. З Вас 5 фунтів, сер.
Дідусь:
— А чому тільки 5 фунтів?
Брокер:
Вам надається знижка 50%, тому що поруч з дерев’яною конструкцією встановлена система пожежогасіння форсунчатого типу.

Слушается дело об изнасиловании в телефонной будке маленьким мужчиной высокой женщины. Lawyer:
— Обвиняемый при росте 150 см, физически не мог изнасиловать женщину ростом 190 см!
Прокурор:
— Но на месте преступления была обнаружена кастрюля, обвиняемый мог на нее встать!
— Кастрюля высотой всего 20см: 150+20=170, все равно не получается…
Referee:
— Обвиняемый невиновен.
После суда адвокат говорит своему клиенту:
— Я ж знаю, что это ты ее «того», но как???
Client:
— Ну как, как: кастрюлю – ей на голову и подтягивался на ручках.

Приговор «18 лет лишения свободы с постепенной конфискацией имущества» вынес гражданке Сидоровой тест на беременность.

— Бэрримор, когда английские судьи начали носить чёрные одежды?
— Они их надели в день траура по королеве Виктории, sir.
— Но почему они их носят до сих пор?
— Так ведь она всё ещё мёртвая, sir!..

Повторний шлюб — це еквівалент смерті.
Страхові компанії сплачують компенсацію по полісам страхування за рахунок роботодавця за загиблого працівника його овдовілій дружині (чоловікові) довічно, або до вступу в повторний шлюб. Ось чому з актуарної точки зору повторний шлюб — це еквівалент смерті.

Мужик на ринку торгує ножами. Підходжу, вибираю і, тримаючи ніж в руках, говорю:
— Судячи з довжини, форми леза, наявності упору і кровостоку, на статтю-то тягне?
Мужик (у рукавичках), забираючи ніж:
— Усе правильно, братан. А тепер на нім ще і твої відбитки!

Підходять двоє ментів і кажуть — «Пройдемо, будете свідком». Чорт смикнув ляпнути — «Ви все-таки вирішили зареєструвати свої стосунки?»

На підприємстві податкова перевірка. Все правильно, причепитися ні до чого.
Бухгалтер радий! Податковий інспектор теж:
— Вам штраф!
— !?
— За знущання над податковою інспекцією.

Парашутист Джон Сміт під час чергових маневрів вистрибнув з парашутом з літака.
На жаль, парашут не розкрився.
На щастя, Сміт зауважив, що він падає прямо на копицю сіна.
На жаль, із сіна стирчали вила.
На щастя, парашутист не напоровся на них.
На жаль, він зісковзнув вниз по копиці.
На щастя, сіно пом’якшило удар, і Сміт опинився на землі.
На жаль, він все ж зламав собі ногу.
На щастя, Сміт був застрахований.
На жаль, він був застрахований лише від пожежі.

— Яка причина того, що чиновники різних рівнів живуть в розкошах, які в сотні, тисячі, десятки, сотні тисяч перевищують рівень офіційних доходів цих чиновників?
— Відсутність доказів.

В Бруклине идет бракоразводный процесс, адвокат истца старается представить его супругу в как можно более невыгодном свете:
— Скажите, уважаемая, чем вы занимались до вступления в брак с моим клиентом?
— Я работала стриптизершей в ночном клубе.
— Вот как! И вы считаете это занятие достойным для респектабельной леди?
— Ну уж во всяком случае это занятие куда приличнее, нежели то, чем всю жизнь занимался мой отец!
— Так-так, это очень интересно! Не будете ли вы так любезны сообщить суду, каким же постыдным ремеслом промышлял ваш отец?
— Он был адвокатом.

Запитує молодий адвокат в досвідченого:
— А яка різниця між буквою закону, і духом закону?
Досвідчений адвокат відповідає:
— От, приміром, прийшов до тебе клієнт, і запитує в тебе поради — як йому бути в тій чи іншій ситуації. Ти його вислуховуєш, і посилаєш на три букви, посередині буква «у».
Молодий адвокат перебиває:
— Зрозумів, understood! По букві закону я його посилаю в суд, а насправді – на…

— Ваша честь, я прошу заменить мне адвоката. Тот, которого мне назначили, совершенно не интересуется моим делом!
— Что вы на это скажете? — обращается судья к адвокату.
— Простите, your Honor, что вы сказали? Я прослушал.

Referee:
— Вы зачем разбили о голову прохожего бутылку шампанского?
— На счастье!

— Ваша честь, якщо жінка успішно отримала оргазм, то це — не зґвалтування.

Ответчик советуется с адвокатом:
- Listen, а что если я пошлю судье коробочку сигар, может это поможет нам выиграть дело!?
Lawyer:
— Ни в коем случае! Он очень честен и может припаять тебе дачу взятки!
Заседание. Решение.
В удовлетворении исковых требований полностью отказано.
Lawyer:
— Ничего не понимаю! Это было гиблое дело! Как судья встал на нашу сторону???
Ответчик:
— А я всё таки послал ему сигары! Вот почему!
— ??????????
— Я купил коробку самых паршивых и дешевых сигар и вложил туда визитку истца….!

Мальчик, который постоянно списывал в школе, пришёл в милицию написать заявление, а сел за убийство.

- Mr Judge, я протестую!
- Why?
— Потому что это ломает всю мою защиту!
© Лжец, лжец (Liar Liar)

Одинокая девушка подала в суд на оператора мобильной связи за то, что они утверждали, что она недоступна.

Мой кот в прошлой жизни был судебным приставом.
— Что, описывает имущество?
— И не только…Сегодня в прихожей еще и арест наложил.

— Потерпевший, узнaете ли вы человекa, который угнaл у вaс мaшину?
— Вaшa честь, после речи его aдвокaтa я вообще не уверен, былa ли у меня мaшинa

Українська скоромовка: Конституційний суд конституційно констатував конституційність неконституційних і неконституційність конституційних констатацій і констант у Конституції.

«Расскажи мне – и я забуду. Покажи мне – и я запомню. Дай мне научить кого-то – и это станет моим. Отойди в сторону – и тогда, может быть, я смогу наконец сделать лучше, чем учил меня ты».
Изречение вроде известное, но в таком виде вы не найдёте его ни у Франклина, ни у древних китайцев, которым его приписывают. Его мне бросил на ходу несколько лет лет назад один блестящий юрист старшего поколения. Он вечно был занят, точную цитату забыл, вот и пришлось ему изобретать её самому заново. Что называется, Франклин отошёл в сторону. По-моему, у нашего юриста получилось лучше.
На этот афоризм его вдохновило юношеское воспоминание. Несмотря на учёную степень доктора юридических наук и массу слишком вычисляемых регалий покруче, лекций юрфака сорокалетней давности и талмуды тогдашних учебников он почти не помнил. А вот свою курсовую работу, «О мотивации преступлений» ему пришлось делать самому по реальным уголовным делам – её он помнил до мелочей. Тогда, в конце шестидесятых, вышло постановление, что у обвиняемых следует тщательно выяснять мотивы преступления и учитывать их при вынесении приговора. До этого постановления было проще – на сколько лет накуролесил, столько и сиди. Вот студенту и поручили для курсовой горячую тему. Расследуя её, он нашёл кучу удивительных дел тех лет, одно из которых расскажу.
Мужик обвинялся в том, что среди бела дня устроил пальбу из пистолета во владивостокском универмаге «Золотой Рог». Сначала он стрелял в потолок, потом по людям. Жертв не было, но всё-таки пули из дверей выковыривали. Значит, покушение на массовое убийство, теракт то есть. Преступника уже почти осудили, и вот на тебе – это постановление. Пришлось спрашивать его о мотивах. Он спокойно ответил, что это была дурацкая пьяная шутка – стрелять собирался только в потолок. Показалось ему, видите ли, что от долгого мирного времени народ совсем трусоватым стал. Случись что – защищать страну будет некому, даже за себя постоять не могут. Вот он и проверил народ на вшивость – стоит мужик в центре зала, ни на кого не бросается, палит строго в потолок, в остальном ведёт себя нормально. И никто его не попытался остановить, все наутёк бросились.
«Отчего ж ты по людям-то стрелять начал?» – спросил его следователь.
«Понимаете, когда я стрельбу в потолок открыл, женщины в панике заметались, а самые здоровые кабаны – они первыми до дверей допрыгали! Обидно мне очень за нас мужиков стало, вот и зафигачил им вслед! От души!»
Психиатры у мужика отклонений не нашли. Кроме разве что обострённого чувства справедливости. А за это в психушку у нас не садят, только в тюрьму. В суд ушла апелляция: «Смягчающее обстоятельство – был крайне возмущён несоветским поведением отдельных граждан».

Юрфак повторял латынь. Вызвали демона.
Бедный демон. Теперь он должен юрфаку свою душу, кучу денег и вечную жизнь.

Волинські юристи оцінять.
Друга половина вересня. Золота осінь….
Вивчаються матеріали для подання позову в адміністративний суд. Клієнт «підкований» чоловік, і каже адвокату:
— Я тут на пару днів строк вже пропустив…
Lawyer:
— А у зв’язку з чим?
— Та на гриби поїхав… може, суд строк поновить?
Lawyer, з серйозним виразом обличчя:
— Якщо справа потрапить до судді з Маневич — то швидше за все визнає причину поважною і обов’язково поновить!

В одном городе проходило судебное заседание. Под стражей находился человек, обвиняемый в краже. Вскоре была доказана виновность обвиняемого и ему предоставили слово для оправдания.
— Я хочу заявить, что невиновен, - said the man. — Все дело в том, что виноват-то как бы не я, а моя плоть. Это она толкает меня на плохие дела. А сам я вполне хороший человек, поэтому я думаю, что меня надо отпустить на свободу.
Судья задумался на минуту, и ответил так:
— Хорошо, я согласен с вами. Ваша душа невиновна и может быть свободна. Но ваша плоть виновна, и поэтому она пойдет в тюрьму!

У суді:
— Пане суддя, ви ж бачите, що він — дебіл. Його не можна осуджувати!
— Ну й що, це не привід. Запамятайте, дебіли — точно такі ж люди, як і ми з вами.

— Правосудие беспристрастно!
— А если я предложу правосудию печенье?
— Правосудие рассмотрит ваше предложение.

Судят одного жулика. Прокурор его полностью изобличил вопросами, на которые невозможно ответить, не признав свою вину, доказательства привел убийственные. В перерыве он подходит к жулику.
— Вы понимаете, что Ваша вина полностью доказана?
— Понимаю, — ответил жулик.
— Так почему же Вы ее не признаете?!
— Хочу посмотреть на этого, — кивок в сторону сидящего впереди адвоката. Интересно мне, как он выкручиваться будет!

— Вот ты — юрист. Скажи, что мне будет, если я голым пройдусь по улице?
— Это будет расценено как мелкое хулиганство.
— А если «хулиганство» будет не мелкое?

— А Андрійко вийде?
- No., в нього пожиттєве.

Смішні закони: президент, міністри та народні депутати мають право безкоштовного проїзду.

Брайтон Бич. Судебный процесс. В зал суда является один из участников процесса, и ему сообщают, что суд предоставляет ему переводчика. Тот начинает возмущаться — дескать, какой переводчик, я учитель английского, закончил Гарвард…
Судья поворачивается к переводчику:
— Моня, объясните мне, чего там лопочет этот хронец?

Судья поворачивается к переводчику:
— Моня, объясните мне, чего там лопочет этот хронец?

Судья смягчил приговор, произнеся его по-доброму, по-отечески ласково так…

Стареееенький анекдот:
Стук у двері.
— Хто там?
— Карний розшук!
— Нікого немає вдома.
— А хто це говорить?
— Говорить Київ! Вісімнадцята година десять хвилин!

Судья входит в зал, чтобы начать слушание дела. В этот момент встает налоговый инспектор и кричит адвокату защиты:
— Вы бессовестный человек! Адвокат кричит ему в ответ:
— А вы вор!
Судья садится и спокойно объявляет:
- So, обе стороны уже представлены, и теперь можно приступить к процессу.

Озабоченный судья:
«Я медленно снимаю с вас все обвинения…»

Раньше ж как было: десять заповедей, Библия, Инквизиция, крест, ересь, костер… А теперь все иначе: Конституция, Уголовный кодекс, государство, герб, правонарушение, электрический стул.

Овощ.
Историю эту лучше читать сидя, а то можно упасть. Поделился приятель, который в Израиле занимается медицинским туризмом. Работы у них валом, медицина, процветающая на постсоветском пространстве клиентов поставляет исправно. Так вот: был у них один дядечка, из одной бывшей советской республики. Болезнь у него была неприятная, что-то вроде скоротечного Альцгеймера, когда человек стремительно глупеет и теряет разум. В буквальном смысле. О лечении на родине речи и не шло, там местные эскулапы про такую болезнь и не слыхали. Предлагали даже лечиться от язвы желудка, ну, чтобы было за что деньги брать. В Израиле ее тоже вылечить не могут, но могут сильно замедлить течение. То есть подарить человеку еще несколько лет относительно нормальной жизни, не баклажаном. В общем, он приехал, провели ему курс лекарств, болезнь действительно стала протекать медленнее и отправили домой, с условием, что через определенное время вернется на контрольный осмотр.
А, чуть не забыл. Он уже соображал к тому времени не ахти, так что дали ему документы на 100-процентную инвалидность и даже выправили специальную бумагу для службы безопасности аэропорта Бен-Гурион. Они известны своей доставучестью и в бумаге было написано, чтобы секьюрити ему вопросов не задавали, а беседовали только с сопровождающим. Он, де, адекватно эти вопросы воспринимать не может.
Ну, вот, прошло два года, он вернулся. Профессор, светило из светил, его осмотрел, убедился, что болезнь хоть и медленно, но, увы, прогрессирует. И так, по настроению, по ситуации с ним беседует. И говорит: Вам нужно понять, что будут определенные ограничения, что придется кое-что в жизни поменять.
Пациент: И работу бросить?
Врач (с некоторым удивлением): А вы работаете?
Пациент: Yes!
Врач: Это, наверное, работа связана с инвалидностью? Что-то несложное?
Пациент (пожав плечами): Да все та же, на которой я всю жизнь трудился!
Врач (уже предчувствуя недоброе): А кем же вы трудитесь?
ВНИМАНИЕ!!!
Пациент: СУДЬЕЙ!
Врач (икнув от ужаса): Кем-кем?
Пациент (даже слегка обидевшись, что, мол, тут удивительного): СУДЬЕЙ!!!
Когда профессор слегка оправился от шока, он первым делом спросил: А как же вы, а что же это, бл…, это же решения надо принимать? На что больной грустно кивнув ответил: Yes, есть момент, тяжеловато, поэтому я СТАРАЮСЬ УГОЛОВНЫЕ ДЕЛА НЕ БРАТЬ! То есть бывает, что и уголовные к нему попадают.
Видимо профессор самообладание имел недюжинное, если вместо того, чтобы свалиться в обморок попытался продолжить разговор: А как же вы туда добираетесь? А дядька этот не то, чтобы в городе, не то, чтобы в больнице, в собственной квартире может заблудиться. И везде должен передвигаться с сопровождающим. И все продолжая улыбаться (это один из симптомов болезни), он и говорит: А меня жена на работу в суд отводит, а там секретарь, такая опытная, она мне помогает дела разбирать.
Пациент уже ушел, улыбаясь. Уже несколько раз в кабинет под разными предлогами заглядывали сотрудники, а профессор все сидел, держался рукой за стакан холодной воды, который ему принесли, смотрел в потолок и шевелил губами. Никак в его израильской голове не укладывалось, как человек с таким диагнозом может кого-то судить. Ему, бедолаге, невдомек, что система судопроизводства на постсоветском пространстве как раз наличия мозгов не требует совершенно.

— Скільки Вам років?
— А скільки даси?
— Підсудна, Ви забуваєте, де Ви знаходитесь!

— Это безрассудство! — заметил Опыт.
— Попробуй… — шепнула Мечта.
— 9 лет колонии строгого режима — сказали в суде.
— Відкупимося, — сказала Сумна Реальність.

Падает самолёт. Пилот попросил стюардессу, чтобы та предупредила пассажиров, чтобы они приготовились к аварийной посадке. Через несколько минут пилот спрашивает стюардессу, все ли заняли свои места и пристегнули ремни.
- All, — ответила стюардесса, — кроме одного адвоката — он до сих пор раздаёт всем свои визитки.

Сидять судді на літньому майданчику якогось бару, харчуються. Підходить бомж і каже одному з них:
— Я на тебе в суд подам, мене твоя собака покусала — ось тут, тут і тут… Давай мені 500 гривень.
Суддя мовчки дістає 500 гривень і віддає їх бомжу. Бомж йде геть.
— Ти ти що! — обурюються колеги судді. — У тебе ж і собаки-то ніколи не було, та й ти сам — голова суду!!!
- So, голова. So, собаки не було… Але я ж не знаю, як вирішить суд…

Отец говорит сыну-адвокату:
— Если мама спросит тебя, сколько я выпил, то ты скажи…
Сын:
— Врать я не буду, но на основании существующих между нами родственных связей я могу отказаться от дачи показаний.

«Доктора — те же адвокаты, с тою только разницей, что адвокаты только грабят, а доктора и грабят и убивают…»
Антон Павлович Чехов, «Иванов», d. I, явл. III, Шабельский

Верховний суд — це група юристів, які виправляють помилки інших судів і увіковічнюють свої власні…

Из приговора суда: Подсудимый оправдан, т.к. внешность потерпевшей не допускает возможность изнасилования в принципе.

Приняли в прокуратуру на работу молодого специалиста. С первых дней тот зарекомендовал себя грамотным работником, великолепно поддерживал обвинение в суде, был красноречив, всегда правильно квалифицировал действия обвиняемых, кассация всегда удовлетворяла его представления и т.д. Но со временем коллеги стали замечать, что перед каждым процессом он заглядывает в какую-то бумажку, которую достает из кармана… Уж как всех разобрало любопытство, однако коллега на их вопросы уклонялся от ответа.
В итоге дослужился он до пенсии, в последний день, в последний раз пошел он в процесс, а по его окончании бумажечку из карманчика выкинул в мусорную урну (больше была не нужна). Вся контора после его выхода из зала суда ломанулась к урне, раскопали бумажку и читают: «В мантии – судья, за решеткой – обвиняемый».

Referee:
- So, гражданин Сидоров, в чем причина развода?
— Ваша честь, задета моя честь! — заявил истец.
— Ваша честь? — переспрашивает судья.
- Yes, Ваша честь, моя честь!
— Что моя честь?
— Да нет, Ваша честь, не ваша честь, а моя честь!
— Я не понял: моя честь — это ваша честь? — спрашивает судья.
— Вашу мать, your Honor! All, передумал я разводиться!

— Доброго дня! Це адвокатська компанія?
- So, слухаю Вас!
— Мене вчора увечері побили і пограбували співробітники міліції. У мене є шанс уникнути покарання?

Lawyer:
— Чтобы доказать, что мой подзащитный провёл вечер один дома, я хочу показать суду его историю посещений сайтов в тот злополучный вечер…
Подсудимый:
— Стойте! Я решил сознаться в убийстве!

Правосудие — это суд над тем, кто прав.

Міліціонерам, які не зуміли пройти переатестацію, буде запропонована посада лежачого поліцейського.

До адвоката приходить чоловік, кладе на стіл папери і каже:
— Ось! Справа «Коваль проти Кравця». Беретесь?
Адвокат читає папери, встає, тисне гостю руку:
— Вітаю Вас, пане Коваль! На Вашому боці — закон!
Тот роздратовано висмикує руку:
— Я не Коваль! Я саме Кравець!
Але адвокат його не відпускає:
— Не хвилюйтесь, пане Кравець! На Вашому боці — судова практика!

— Ви живете за законом?
— За тлумаченнями закону…

Страшніше від законів в Україні тільки практика їх застосування!

Приходит мужик в юридическую консультацию:
— Скажите, имею ли я право…
— Имеете, имеете!
— Да вы не поняли, я хотел узнать, имею ли я право…
— Да точно говорю, имеете!
— Да вы объясните, могу ли я…
— А-а-а… Нет, не можете!

Врахуйте, що на Страшному Суді адвокати будуть занадто зайняті, щоб вас захищати!

Після смерті хлопець вирушив у пекло, проходячи сірчаною безоднею пекла, наповнену криками грішників, він побачив адвоката, який займався сексом з чарівною блондинкою.
– Це несправедливо! – крикнув хлопець, – я маю вічність горіти в пеклі, а цей нікчемний адвокат проводить час з красивою жінкою!
– Заткнись, – гаркнув диявол і вколов хлопця своїми вилами. – Хто ти такий щоб оспорювати покарання цієї жінки?!

Помер один блискучий адвокат і потрапив в пекло. Відповідно він незадоволений цією обставиною і питає охоронця:
– Чому ж я потрапив в пекло? Я все життя допомагав людям, працював, не порушував заповідей.
Охоронець: – Розумієте, все це так, але ваша професія адвоката не дозволила нам визначити вас в рай.
Lawyer, продовжує обурюватися: – Але як же, он мій колега, інший адвокат, спокійнісінько насолоджується життям в раю.
Охоронець подивився на нього і каже: – Та який він адвокат, так, одна назва.

Потрапив один адвокат якимось дивом в рай. Бог як дізнався про це – зрадів. Зайняв грошей в пеклі, і не віддає. Диявол дзвонить йому:
– Боржок коли віддаси?
– А не віддам, а доведи, що я тобі винен.
– А я на тебе в суд подам!
– Ну і подавай, у мене свій адвокат тепер є.
– Подумаєш, налякав. Судді – то всі у мене.

Певний адвокат помер враз у віці 45 years. Дістався до воріт небес і ангел говорить до нього:
– Ми чекали з давніх пір на тебе.
– У чому річ,– питає правник, – адже я є в силі віку, я маю лише 45 years. Чому я мусив тепер померти?!
– 45? Ти не маєш 45–ти років, тобі вже 82 – відповідає ангел.
– Хвилиночку, мені 45 років і можу показати свідоцтво про народження.
– Почекай хвилину, – просить ангел, – я піду перевірити.
Ангел увійшов за ворота і через декілька хвилин повернувся.
– Прикро, але наші дані говорять, що ти маєш 82 years. Я перевірив всі години, які ти порахував своїм клієнтам і ти не можеш мати менш ніж 82 роки…

Мати і син йдуть алеєю по кладовищу і минають нагробок з написом: «Тут лежить хороший адвокат і людина честі».
Хлопець прочитав напис, поглянув на маму і спитав:
– Мамусю, чому в одній могилі поховали двох людей?

Душі папи римського та адвоката постають перед воротами до Раю. Раптом з воріт вилітає товпище ангелів, archangels, saints, херувимів та ін. Вони підлітають до адвоката, радісно вітають його і, піднявши на руки, несуть у рай. На папу римського ніхто не звернув уваги, чим він був дуже розчарований. Saint Peter calls him:
Не сумуй, просто пап у нас тут кілька сот, а адвокати потрапляють до нас вкрай рідко.
Прийшов до Святого Петра натовп святих, пап, кардиналів і єпископів.
– Святий Петре, – скаржиться один перед іншим,– ми перебуваємо тут в таких маленьких хатинках, а там над морем в люксусових апартаментах зі склянкою коньячку лежить адвокат і двиться небесне телебачення»
– Річ у тім, мої любі, що вас тут багато, а адвокат лише один!

Адвокат з Нью – Йорка, що спеціалізується на розлученнях, помер, і встав перед Небесними Вратами. Святий Петро запитує його:
– Що ви зробили, щоб отримати привілей приєднатися до Небес?
Адвокат після роздумів відповідає:
– Тиждень тому я дав четвертак бездомним на вулиці.
Святий Петро запитує Гавриїла, щоб перевірити, чи справді це так, Гавриїл підтверджує.
– Добре, – сказав Святий Петро, – але це занадто мало, щоб піднестися на небо.
– Зачекайте хвилину, – каже адвокат, – є більше. Три роки тому я дав четвертак одній бездомній.
Святий Петро знову просить Гавриїла перевірити цей факт, і він підтверджується. Тоді Святий Петро пошепки запитав Гавриїла:
– Що ми повинні робити з цією людиною?
Гавриїл поглянув на хлопця і відповідає:
– Давайте віддамо йому півдолара і відправимо в пекло.

Як люди вмирають.
Королі – сходять з престола.
Адвокати – замовкають на віки.
Шинкарі – відходять в лоно Авраама.
Судді і прокурори – йдуть на суд Божий.
Нотарі – роблять останній заповіт.
Вірителі – віддають борг природі.
Бухгалтери – закривають книгу життя.
Кравцям – рветься нитка життя.
Годинникарям – б’є останній час.
Шевці – простягають копита.
Туристи – йдуть в долину Йосафата.
Трубач – пускає останній дух.
Лікарі і аптекарі – йдуть туди, де нема «болізни і воздиханія».
Землероби – йдуть у землю.

За що тебе нині арештували?
– Бо я дав хабаря агентові поліції.
– І так скоро пустили?
– Бо я дав хабаря комісарові поліції.

Суддя: – Як це ви посварилися ще навесні, а побилися аж в зимі?
Селянин: – Бо то, пане сендзьо, шкода літа. В зимі все є більше часу, то й посидіти в арешті можна…

How, пане меценасе, я маю вдавати на суді що я ідіот? – питає чоловік адвоката.
– Так! Ви мусите вдавати, що ви ідіот. Так підказує здоровий розум!

Заскаржила жінка свого чоловіка до суду за побиття. Суд питає обвинуваченого:
– Як то було з тим побиттям?
– То було так, – зачинає чоловік і витирає хустинкою чоло. – Тільки я увійшов у хату, а жінка мене мітлою по голові. Тоді я її палицею по чолі. Вона мене горшком у вухо, а я її ще раз палицею по крижах. Тоді вона мене баняком, а я її палицею…
– А потім що?
– Потім ми зачали битися.

Селянин програв процес і докоряє адвокатові, що зле його боронив.
– Я маю досить розуму, – каже адвокат, – я скінчив два університети.
– Е, говоріть своє, я маю теля, що ссало дві корови, а виріс з нього звичайний віл.

Перед судом стає хабарник. Суддя пізнає, що це його шкільний товариш.
– А, доброго здоров’я, – каже суддя, – що чувати коло тебе? А що поробляють наші товариші – Василь, Степан, Яків, Іван?
– Ого, вже всі сидять, крім нас обох, – відповідає підсудний.

Адвокат боронить:
– Це правда, що обвинувачений вкрав акції. Але ж, високий суде, візьміть до уваги, що другого дня ті акції дуже впали, і мій клієнт поніс велику втрату.
Суддя до підсудного:
– За що ви розбили голову сусідові?
– Він назвав мене дурнем.
– Але ж то не так страшно.
– Для вас, пане суддя, ні, а для мене так.

Адвокат і лікар
– Яка різниця між адвокатом і лікарем?
– Чим більше адвокатів, тим довше триває процес, а чим більше лікарів, тим скорше хворий помре.